Українська  English  
facebook   Нашi фото   picasa

Місто сонця

Театр, що подорожує дитячими будинками

Ось і відбулися перші новорічні поїздки театру "Місто сонця"!

8 грудня Дід Мороз зі своєю чарівною внучкою, шкідливою Сніговою Королевою і відчайдушною зеброю Марті відвідали школу-інтернат для дітей з відставанням у розвитку і дитячий будинок "Сонечко" міста Васильків. Вражень багато і вони вийшли досить змішаними. Завжди отримуєш багато радісних емоцій, позитивної енергії, коли бачиш, з яким захватом дітки сприймають дію, що відбувається на сцені, відкривають подарунки, спілкуються з гостями, які проявляють доброту і увагу!

Завдяки Міжнародному жіночому клубу м. Києва у кожної дитини з’явилася велика барвиста коробка з індивідуальним подарунком, і звичайно ж, кожен малюк зміг спробувати делікатеси зі святкового солодкого столу. А хлопці та дівчата  з "Emotional Photography"підготували для діток казковий подарунок: зробили для кожного малюка фото з Дідом Морозом і Снігуронькою! Сюжетом для чарівної новорічної казки стала п'єса невгомонної фантазерки і чуйної людини, казкарки Джинні. Діточки із задоволенням брали участь в іграх, бурхливо реагували на події, що розгортаються  в спектаклі і голосно аплодували акторам. Свято вдалося! Проте було і декілька сумних спостережень, які, особисто на мій погляд, вимагають особливої уваги.

Під'їжджаючи до Васильківського будинку-інтернату, ми були вражені його зовнішнім виглядом: потерті стіни, дах, що покосився, ця старовинна будівля з моменту створення була явно без косметичного ремонту. Зовні виглядає, як нежитлове приміщення. При цьому практично усі вікна -євро. Спочатку подумалося, що можливо, усередині теж хороша обстановка, але враження виявилося оманливим: в наявності був явний парадокс - відсутність людського туалету (ми навіть побоялися туди заходити), страшно запущені стіни, стелі, підлога на тлі хорошого музичного центру і величезної плазми на стіні. Нерозуміння викликало і поведінка педагогів : вони відверто грубо спілкувалися з дітьми, тому останні виглядали дуже зляканими, ці ж педагоги канючили такі матеріальні блага, як, наприклад, ноутбук! Побоювання викликав і той факт, як невпевнено діти розпаковували подарунки і практично не доторкнулися до солодкого столу - в результаті всі фрукти, цукерки і сік відправилися в коробки, які винесли ще у присутності гостей.

Після цього мимоволі напрошується висновок: а чи побачать діти свої гостинці після свята? Дуже дивно, що в інтернаті, який знаходиться в центрі досить немаленького міста, недалеко від Києва, досі така плачевна ситуація. А з іншого боку - хто може проконтролювати використання засобів, роботу педагогів, міру благополуччя дітей, врешті-решт? Не інакше, як шефи (про нашу байдужу державу в цьому випадку краще взагалі не згадувати). Але це чисто волонтерська ініціатива, і, на жаль, поки не така поширена, як, скажімо, приїзд до дітей з подарунками і гуманітарною допомогою напередодні свят.

 Наталія Грабовська 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Грудень 2017 Січень 2018 Лютий 2018
По Ві Се Че П' Су Не
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31